Бібліографічний огляд літератури

Друга світова війна в українському вимірі:
сучасні студії пам’яті та примирення

 

	Від Рейхстагу до Іводзіми. У полум'ї війни. Україна та українці у Другій світовій / В. В'ятрович, С. Громенко, М. Майоров [та ін.]. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2017. – 352 с.      Видання створене великим авторським колективом, кожен член якого має свою історичну спеціалізацію.    На основі значного обсягу документальних матеріалів висвітлюються наступні теми і проблеми:    Україна як частина СРСР та Закарпатська Україна у планах гітлерівської Німеччини та антигітлерівської коаліції;    евакуаційна тактика «випаленої землі» та окупаційний режим Німеччини    радянське підпілля, партизанський рух та інше.    Книжка написана простою зрозумілою мовою і розрахована на широку аудиторію.
	Війна і міф. Невідома Друга світова, 1939–1945 / І. Бігун, С. Бутко, В. В'ятрович [та ін.] ; Український інститут національної пам'яті. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2016. – 272 с.      Співробітники Українського інституту національної пам`яті досліджують документи тієї доби. Дізнайтеся правду, яку приховували від нас! Чи правда, що пакт Молотова–Ріббентропа був вимушеним кроком для СРСР? Чи завжди Радянський Союз був непримиренним противником нацистів? Чи правда, що українські націоналісти масово винищували євреїв під час війни, особливо у Львові та Бабиному Яру? Сталін узгоджував військові дії з Гітлером? Бандера був агентом спецслужб нацистів? Кримські татари масово дезертирували на початку війни? На ці теми ще 30 років тому боялися говорити навіть із рідними!
	Геноцид ромів України в період Другої світової війни: вивчення, викладання, комеморація. матеріали науково-практичної конференції, Київ, 4 жовтня 2016 р. – Київ : Український центр вивчення історії Голокосту, 2016. – 230 с.      Видання містить матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Геноцид ромів України в період Другої світової війни: вивчення, викладання, комеморація», яку було проведено у Києві 4 жовтня 2016 р. спільними зусиллями Українського центру вивчення історії Голокосту, Українського інституту національної пам’яті, Національного музею історії України у Другій світовій війні, Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. C. Грушевського НАН України за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та німецького фонду «Пам’ять. Відповідальність. Майбутнє» (EVZ).    Конференція стала можливою у результаті співпраці урядових органів, державних академічних установ, громадських інституцій та міжнародних організацій у справі гідного вшанування пам’яті ромських жертв Бабиного Яру та багатьох інших ромських громад, які загинули під час війни та окупації.    Видання розраховано на всіх, кого цікавить доля етнічних груп на теренах України в роки Другої світової війни, проблеми колективної пам’яті, історії геноциду.
	Гоменюк І. Провісники Другої світової війни. Прикордонні конфлікти в Центрально-Східній Європі. Від розпаду імперій до Гляйвіцької провокації / І. Гоменюк. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2017. – 352 с.      Центрально-Східна Європа періоду між Першою і Другою світовими війнами була перенасичена конфліктами через невдоволені амбіції, територіальні претензії, національні образи та економічні проблеми. На карті з’явилися нові держави, повсталі на уламках Німецької, Російської, Австро-Угорської та Османської імперій, у патріотичному пориві готові воювати «за своє». Претензії до сусідів мали практично всі тогочасні держави регіону. Саме таким прикордонним конфліктам, що виявилися провісниками Другої світової війни, й присвячено цю книжку.
	Гриневич В. Неприборкане різноголосся: Друга світова війна і суспільно-політичні настрої в Україні, 1939 – червень 1941 рр. / В. Гриневич. – Київ ; Дніпропетровськ : Ліра, 2012. – 508 с.      В книзі представлено авторське осмислення контекстів того різноголосся українського суспільства, яке комуністична влада протягом міжвоєнного періоду намагалася приборкати. Широко розпропагована політико-ідеологічна теза про «морально-політичну єдність радянського народу напередодні Великої Вітчизняної війни» не відповідала дійсності. Українське суспільство увійшло у Другу світову війну значною мірою розколотим. Комуністичній владі так і не вдалося сформувати в УРСР гомогенне суспільство з єдиною радянською ідентичністю. Переважно селянська за своїм соціальним складом Україна, переживши Голодомор, залишалася потенційно «слабкою ланкою» сталінської імперії. Ex post facto, саме нелояльністю вагомої частини населення до сталінської влади була зумовлена й воєнно-політична катастрофа СРСР 1941 року.    Розрахована на науковців, викладачів, студентську молодь, усіх, хто цікавиться вітчизняною історією.
	Друга світова війна в історичній пам'яті України: за матеріалами Українського інституту національної пам'яті / упоряд. Л. Герасименко, Р. Пилявець ; редкол.: І. Юхновський, Л. Герасименко, В. Гриневич [та ін.]. – Київ ; Ніжин : Лисенко М. М., 2010. – 247 с.      У виданні представлено матеріали про причини, перебіг і наслідки однієї з найбільших і найтрагічніших подій в історії Українського народу ХХ століття – Другої світової війни. В основу праці покладено ідею боротьби українського народу за власну Державу. У книзі проаналізовано події, що відбувались на території України, починаючи від проголошення Карпатської України у березні 1939 р. і завершуючи подіями на Далекому Сході у вересні 1945 р. (на основі значного масиву матеріалів розглянуто основні аспекти формування історичної пам’яті українського народу про Другу світову війну в сучасній Україні).
	Друга світова війна і доля народів України : матеріали 2-ї Всеукраїнської наукової конференції, м. Київ, 30–31 жовтня 2006 р. – Київ : Зовнішторгвидав, 2007. – 416 с.    У збірці вміщено доповіді учасників Всеукраїнської наукової конференції, які висвітлюють місце національної проблематики в ідеології і пропаганді воюючих сторін, проблеми міжнаціональних відносин, історію національно-політичних і національно-визвольних рухів, різні сторони національного життя народів України під час війни. Досліджено також національну політику Радянського Союзу, нацистської Німеччини і держав Східної Європи на українських землях протягом 1930–1950-х років. Окреме місце приділено сучасним рефлексіям подій тих років.
	Друга світова війна та долі мирного населення у Східній Європі : матеріали міжнародної наукової конференції пам'яті Митрополита Андрея Шептицького, 30 листопада – 1 грудня 2015 року, м. Київ / Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія», Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства, Центр європейських гуманітарних досліджень, Асоціація єврейських організацій та общин (ВААД) України ; за ред. Л. Фінберга. – Київ : Дух і Літера, 2016. – 448 с.      До збірника увійшли тексти доповідей учасників наукової конференції. У статтях висвітлюється роль Митрополита Андрея Шептицького в рятуванні єврейських дітей в Галичині у 1941–1944 роках. Низку статей присвячено аналізу нацистської політики щодо національних та релігійних меншин. Докладно досліджуються механізми співіснування з окупаційною владою, життя у містах у роки окупації.    Окремо розглядаються проблеми подолання радянських міфів про історію Другої світової війни, а також досліджуються масштаби та специфіка репресій радянської влади – від початку Другої світової війни до окупації території Західної України.
	Жінки Центральної та Східної Європи у Другій світовій війні : гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства : збірник наукових праць / за наук. ред.: Г. Грінченко, К. Кобченко, О. Кісь. – Київ : Арт Книга, 2015. – 335 с.      Висвітлено маловивчені питання участі жінок у бойових діях та особливості перебування у військовому полоні, гендерні виміри жіночого досвіду радянського та національного підпілля, життя на окупованих територіях і примусової праці в Третьому райху, розкрито гендерну специфіку Голокосту, порушено складні питання насильства над жінками та співучасті жінок у насильстві в роки війни, окреслено проблеми повоєнних репрезентацій жіночого досвіду війни. Прагнучи вийти за рамки стереотипного бачення жінки у межах трикутника «зрадниця – жертва – героїня», вчені показують складну і суперечливу картину жіночого повсякдення у надзвичайних історичних обставинах.    Поставлені завдання вирішуються з міждисциплінарних позицій, шляхом аналізу різноманітних історичних джерел, із застосуванням різних наукових підходів та методів. Збірник також дає уявлення про сучасні феміністські підходи до вивчення теми «жінка і війна».    Для фахівців у галузі історії, гендерних студій, інших гуманітарних наук, а також усіх, хто цікавиться заявленою проблематикою.
	Левітас І. Праведники Бабиного Яру / І. Левітас. – Харків : Фоліо, 2016. – 460 с.      У роки Другої світової війни багато людей, незважаючи на смертельну небезпеку для їхнього життя, врятували тисячі принижених та переслідуваних громадян своєї країни – євреїв, яких нацисти прирекли на смерть тільки за національну приналежність. Таких людей назвали Праведниками. Цього звання удостоєні 2515 громадян України. В нашій країні немає області чи міста, де б не жили такі люди. Про них і розповідає наша книжка.    До переліку Праведників додані імена людей, які отримали це звання після 2008 року.
	Левітас Ф. Друга світова війна: український вимір / Ф. Левітас. – Київ : Наш час, 2012. – 272 с.    Книгу присвячено суперечливим сторінкам минулої війни. Спираючись на новітню українську, російську, англо-американську та німецьку історіографію, автор прагнув дати відповіді на найактуальніші питання Другої світової війни та розкрити роль і місце України в подіях 1939–1945 років.    Основну увагу приділено питанням, які зумовлюють широкий науковий і пізнавальний інтерес у сучасному українському суспільстві: справжні причини Другої світової війни, особливості таємної міжнародної дипломатії, трагедія і подвиг перших років війни, ціна великої перемоги, історичне значення перемоги над нацизмом, українці-герої, проблеми національного примирення, війна як історичний феномен.    Видання розраховано на викладачів і студентів ВНЗ, учителів і старшокласників, а також на всіх, хто цікавиться новітньою історією України.
	Литвин В. Україна в Другій світовій війні (1939–1945) / В. Литвин ; відпов. ред. В. А. Смолій. – Київ : Лі-Терра, 2004. – 464 с.      Воєнна доба 1939–1945 рр., попри її широке висвітлення, й до сьогодні є часом, який ще потребує свого осмислення.    Відмітна особливість цього дослідження – узагальнюючий, підсумковий його характер. Щоб об’єктивно і повно відтворити цю добу в історії України, автор широко використовує науковий доробок своїх попередників.
	Патриляк І. К. Україна в роки Другої світової війни: спроба нового концептуального погляду / І. К. Патриляк, М. А. Боровик. – Київ ; Ніжин : Лисенко М. М., 2010. – 591 с.      У книзі розглянуто найбільш суперечливі сторінки історії України періоду Другої світової війни. Велику увагу приділено висвітленню “української проблеми” напередодні і на початку світової війни, долі українських земель у 1939–1940 рр., участі українців у фінській кампанії, бойовим діям і причинам поразки Червоної армії в битві за Україну в 1941 р., окупаційному режиму нацистів та їхніх союзників в Україні, українському визвольному рухові, діяльності радянського підпілля і партизанів, взаєминам більшовицької влади і українського суспільства в роки війни.    Призначена для широкого кола читачів, може бути корисною для студентів, викладачів, учителів та всіх, хто цікавиться історією України періоду Другої світової війни.
	Сучасні дискусії про Другу світову війну : збірник наук. ст. та виступів укр. і зарубіжних істориків / Г. Бекірова, К. Беркгоф, О. Будницький [та ін.] ; упоряд.: Я. Грицак, П. Кендзьор, С. Турканик. – Львів : ЗУКЦ, 2012. – 224 с.      Збірник наукових статей та виступів українських і зарубіжних істориків присвячено висвітленню найбільших гострих та суперечних подій Другої світової війни та пам’яті про неї. Особливий наголос робиться на розгляді дидактичних засобів щодо висвітлення подій Другої світової війни у системі історичної освіти.
	Україна в полум’ї війни 1941–1945 / П. П. Панченко [та ін.]. – Київ : Україна, 2005. – 560 с.    Спираючись на фактичний матеріал, маловідомі архівні документи, автори детально аналізують оборонні і наступальні операції, проведені на території України у роки Великої Вітчизняної війни, показують масовий героїзм бійців і командирів Червоної армії у боях за визволення рідного краю від німецько-фашистських загарбників.    На основі аналізу фактичного матеріалу, нових архівних джерел автори розглядують найважливіші операції Червоної армії на території України, що суттєво вплинули на подальший хід Другої світової війни, значною мірою збагатили воєнне мистецтво.

 28 жовтня - День визволення України

 

Щорічно 28 жовтня відзначається День визволення України від німецько – фашистських загарбників. В цьому році ми святкуємо 76 річницю.

Це свято встановлено в Україні згідно з Указом Президента від 20 жовтня 2009 року № 836/2009 «з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності українського народу у Другій світовій війні».

В цей день традиційно вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, та населення, яке постраждало від дій фашистських окупантів.

В ході Другої світової війни 1941–1945 років саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від фашизму.

Воєнні дії під час Другої світової війни відбувалися на території України протягом 40 місяців – із 22 червня 1941 року до кінця жовтня 1944 року. У 1941–1944 роках на українській землі були зосереджені головні сили вермахту – від 57,1 до 76,7% загальної кількості дивізій. 607 з них було розгромлено саме на території України.

У ході визволення України силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн. воїнів, протягом січня 1943 року – жовтня 1944 року було проведено серію блискучих наступальних операцій. Найважливішими з них були: Воронезько-Харківська (13 січня – 3 березня 1943 року), Донбаська (13 серпня – 22 вересня 1943 року), Чернігівсько-Полтавська (26 серпня – 30 вересня 1943 року), Корсунь-Шевченківська (24 грудня 1943 р. – 17 лютого 1944 року) та Львівсько-Сандомирська (13 липня – 29 серпня 1944 року).

Завершила визволення України Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон нашої Держави. За підрахунками істориків, у ході воєнних дій на території України загинуло близько трьох мільйонів радянських воїнів, понад два мільйони українців було вивезено для примусової праці до Німеччини під час окупації. На території республіки цілком чи частково було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, близько 10 мільйонів людей залишились без даху над головою, знищено понад 16 тисяч промислових підприємств.

Ми пам’ятаємо усіх героїв, чия боротьба, самовіддана праця і героїзм сприяли звільненню України від нацистів. У серці кожного з нас жива пам'ять про неоціненний внесок українців у спільну перемогу в цій жахливій війні. Тим, хто загинув і тим, хто вижив у пеклі 40-х ми зобов’язані всім, що маємо сьогодні. 

Бібліотека

 26 жовтня

Міжнародний день шкільних бібліотек

Засновником цієї календарної події виступає всесвітня організація ЮНЕСКО, за ініціативою Міжнародної асоціації шкільних бібліотек і вперше свято було проведено в 1999-му році. Дата святкування Міжнародного дня шкільних бібліотек в багатьох країнах, зокрема і в Україні - щорічно в четвертий понеділок жовтня.

Важливість забезпечення та поширення грамотності, всіляке сприяння належному навчанню - один з основних пріоритетів сучасного суспільства й атмосфера, яка створюється професійними бібліотекарями, найбільш сприятлива у цьому процесі.

В 2020 році Міжнародний день шкільних бібліотек припадає на 26 жовтня.

   

                     22 жовтня   

       виповнюється 85 років

         від дня народження 

      Бориса Олійника, 

українського поета, публіциста, громадського діяча, академіка НАН України.

Борис Олійник дебютував у літературі 1959 року книжкою-нарисом «За Північним Дінцем». Перша збірка віршів «Б’ють у крицю ковалі» вийшла у 1962 році. На сьогодні Борис Ілліч – автор понад 40 книг віршів, есе, статей, які перекладались російською, чеською, словацькою, польською, сербською, румунською, італійською та іншими мовами. Найвідоміші збірки: «Б’ють у крицю ковалі», «Двадцятий вал», «Відлуння», «Сива ластівка», «Дума про місто», «Міра». Основний жанр – поетичний, виступав також у публіцистиці. Борис Олійник – ціла епоха в українській літературі, а його митецька й людська доля – один із яскравих прикладів існування (виживання) поета, людини творчої у тоталітарному суспільстві.

Смiшарики 2D. Біографія парасольки | HD

 Цікавий мультфільм про парасольку можна подивитися тут 😃)))

 

21 жовтня - День різнокольорових парасольок

Парасолька, парасоля, дощар  — пристрій, призначений для захисту від опадів (дощу чи снігу) або від сонячних променів. 

Так сталося, що історики досі сперечаються, хто винайшов парасолю: китайці, єгиптяни, індійці чи греки. Наприклад, у Західній Європі парасоля з'явилася у Франції в XVII столітті і називалася "парасоль". 

 Спочатку парасоля служила для захисту від сонця і призначалася виключно для жінок. Як відомо, укриттям від дощу парасолю вперше застосував англійський комерсант Джонас Хэнвей, в 1750 році. Він не розділяв думки тодішньої знаті, і протягом тридцяти років в дощову погоду завжди виходив на вулицю з чисто жіночим аксесуаром — парасолькою. Саме слідом за ним стали користуватися парасольками і інші чоловіки. 

Вже тоді винайшли складні парасольки, але сучасний вигляд їм надав Семюель Фокс в 1852 році. Він зробив каркас і спиці з металу, а всю захисну поверхню парасольки з прогумованої тканини. У 1960-х роках парасольки стали робити з нейлону, який до цих пір залишається одним з найпопулярніших матеріалів при їх виробництві. 

Цікаві факти:

 #1 У Китаї парасоля існувала ще в XI столітті до н. е. Саме цей час вважається часом винаходу парасольки. Батьківщиною парасолі вважають Китай або Єгипет. У обох названих країнах парасоля вважалася символом влади, тільки фараони або імператори і наближені царствених осіб могли користуватися парасольками. Парасолі були 1,5 метра заввишки і важили 2 кг. 

#2 В Індії символом багатства і влади вважалася парасоля. Чим знатнішою була людина, тим більше її свита мала право носити за ним парасольок. Володар мав 13 парасольок, що символізували сонце і розташовані навколо нього 12 знаків зодіаку.

 #3 У Тібеті білі або жовті парасолі вважаються символами духовної величі, тоді як світській владі більше відповідають парасолі з павиного пір'я. Потім зі сходу парасолі перекочували в Древню Грецію, потім — в Рим, де ними користувалися лише жінки.

 #4 У 1969 році Бред Філіпс отримав патент США на складану парасолю, яку компанія Totes почала продавати в США в 1970 році.

 #5 У 2012 році на одному з бульварів міста Агеда в Португалії розташувалася яскрава і неповторна інсталяція, створена фірмою "Sextafeira", яка називається "Ширяючі парасольки". Дана інсталяція так сподобалася людям, що вона вже третій рік прикрашає вулиці міста, не тільки радуючи око великою кількістю кольорів, але і даруючи прохолодну тінь у жаркі дні або проливні будні. Вслід за Агедою, весною 2013 року Вулиця Парасольок з'явилася в Анталії. Розташована вона в центрі міста, неподалік від Калєїчи і вулиці Ататюрка. Насамперед, Вулиця Парасольок вражає своїм оформленням. Близько 600 парасольок найрізноманітніших кольорів як ніби ширяють у повітрі. Незважаючи на те, що парасолька вважається певним символом негоди, строкаті фарби, використані в оформленні, створюють атмосферу веселощів і безтурботності, і зовсім не нагадують про дощ. Хоча є в них і практична функція - порятунок від настирливого сонця.

 

Як вибрати парасольку: поради експерта

Конструкція

Перший — це конструкція. Парасолька може бути виконана у вигляді тростини або бути складаною. Вирішувати, звичайно, Вам.

Але враховуйте, що парасолька-тростина — це досить громіздка річ, з якою не дуже зручно перебувати в громадському транспорті. Однак її істотна перевага — надійність. Це практично вічна парасолька завдяки тому, що у неї немає з’єднань на спицях і стрижні.

Складані парасольки поміщаються навіть у найменшу дамську сумочку. Однак за це доводиться розплачуватися більшою ймовірністю поломки, і чим більше складань має Ваша парасолька, тим вона більше схильна до ризику.

Тип будови

Усі парасолі по типу будови діляться на механічні, напівавтомати та автомати.

Механічні парасолі — прості та водночас надійні. Вони відкриваються і закриваються вручну.

Напівавтомат розкривається при натисненні кнопки, а складається вручну.

Автомат у цьому плані найбільш зручний: обидва процеси відбуваються після натискання кнопки.

Найкраще, звичайно, мати кілька парасольок: одну — на випадок прогулянки під дощем, для цього найкраще підійде парасолька-тростина, а іншу — що складається до розмірів Вашої сумочки, щоб брати її з собою про всяк випадок.

Матеріал куполу

Після того як Ви визначилися з механізмом, зверніть увагу на матеріал, з якого виконаний купол парасольки. Найпоширеніші — це поліестер, епонж і нейлон.

Найдешевший матеріал — це нейлон, з нього найчастіше і роблять парасолі. Матеріал в цілому непоганий, але будьте готові до того, що нейлоновий купол сяде після першого дощу або змінить свій колір.

Якіснішим вважається поліестер з ефектом атласу. Парасолі з поліестеру просвічують, а сам матеріал досить міцний і практичний. Є ще поліестр з тефлоновим покриттям, він відрізняється тим, що добре відштовхує воду і швидко висихає. А ще він змінює відтінки в залежності від освітленості.

Найкраща парасоля буде виготовлена з епонжа. Матеріал за структурою схожий на плащівку, яка відштовхує воду, і парасоля залишається практично сухою навіть у зливу.

Пам’ятайте, що на якісних парасолях інформація про матеріал відображена на ярличку.

Стрижень та спиці

Можна довго сперечатися, яка парасолька краща, але матеріал стрижня і спиць парасольки — чи не найвизначальніший фактор вибору! Якщо парасоля важка, а спиці і стрижень блищать — швидше за все це сталь. Вона зараз потихеньку виходить з моди, бо не настільки гнучка, як алюміній. Але є істотний плюс сталевого каркасу — парасоля не буде вивертатися у вітряну погоду. Найпоширеніший матеріал — алюміній. Вибираючи парасольку з алюмінієвим стрижнем, беріть модель з товстим стрижнем і максимальною кількістю спиць, їх може бути від 6 до 16. Від цього безпосередньо залежить довговічність виробу. Сучасні парасолі оснащують спицями зі скловолокна з вбудованою системою «антивітер», що робить парасольку пружною та міцною одночасно.

Вибираючи парасольку, зверніть увагу на конструкцію стрижня. Якщо у Вас парасолька-тростина, то можна не переживати: стрижень цілісний і не зламається ніколи! А якщо Ви обираєте складану парасолю, то краще щоб стрижень був багатогранним. Для перевірки якості стрижня розкрийте парасольку та помахайте нею з боку в бік, стежте, щоб місця з’єднань були міцними і не розбовтаними.

Ручка

Ще один невеликий, але важливий момент — форма ручки. Тут орієнтуйтеся виключно на зручність. Якщо Вам комфортно тримати парасольку в руці, а матеріал для Вас приємний (пластик, дерево, прогумовані ручки), тоді можна сміливо купувати вподобану модель! Якщо Ви відчуваєте хоч найменший дискомфорт, то як би Вам не сподобалася модель, краще пошукати щось інше, оскільки незручні ручки будуть постійно завдавати дискомфорту, аж до хворобливих відчуттів у кисті.

Колір парасолі

І, нарешті, колір парасольки! Парасольки для чоловіків зазвичай виконуються в спокійній класичній гамі — чорний, темно-синій, сірий або бордовий. А жіночі парасольки в принципі можуть бути абсолютно будь-якого кольору, адже це аксесуар, який покликаний не тільки захистити нас від дощу, але й піднімати настрій і висловлювати наші емоції!