понеділок, 30 листопада 2020 р.
пʼятниця, 20 листопада 2020 р.
понеділок, 16 листопада 2020 р.
пʼятниця, 13 листопада 2020 р.
понеділок, 9 листопада 2020 р.
10 цікавих фактів про українську мову
Відповідно до даних Національної Академії Наук України, сучасна українська мова містить приблизно 256 тисяч слів. А лексичним запасом вона є найбільш спорідненою з білоруською – 84% спільної лексики, із польською і сербською ми маємо 70% і 68% відповідно спільних слів, а з російською – 62%.
У 1918-1920 роках українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки.
Найдовшим словом в українській мові є слово «дихлордифенілтрихлорметилметан». Так називається хімікат, з допомогою якого борються із шкідниками. Таке слово на одному подиху і не вимовиш
Точно сказати, коли зародилася українська мова, — складно, але відомо, що вона однозначно виникла раніше за російську, німецьку, турецьку тощо.
На відміну від решти східнослов’янських мов, іменник в українській має 7 відмінків. До речі, кличний відмінок також в латинській, грецькій та санскритській граматиках
У «Короткому словнику синонімів української мови», де зібрано 4279 синонімічних рядів, найбільше синонімів має слово «бити» – аж 45.
Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера «п»; на цю літеру також починається найбільша кількість слів. Літера «ф» – найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків, прийшли в українську мову з інших мов.
За межами Європи українська мова має напівофіційний статус в США (округ Кук штату Іллінойс). В цьому окрузі проживає близько 5,5 мільйона населеня, до складу округу входить місто Чикаго разом з передмістями. Українська мова була обрана як одна з найбільш вживаних мов у цьому районі.
448 року візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова «мед» і «страва». Це була перша згадка українських слів.
- Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX століття була назва «руська мова».
неділя, 8 листопада 2020 р.
субота, 7 листопада 2020 р.
понеділок, 2 листопада 2020 р.
Добірка дитячих онлайн книг про таємниці!
Книга «Таємне товариство боягузів, або засіб від переляку №9» Лесі Ворониної стане відкриттям не лише для дітей, а й для їхніх батьків! А все тому, що сучасна українська авторка дуже добре знає, як зацікавити сучасних школярів молодшого та середнього шкільного віку.
До речі, книгу «Таємне Товариство Боягузів, або Засіб від переляку №9» вивчають п’ятикласники у школі
. |
неділя, 1 листопада 2020 р.
1 листопада
День народження Європейського союзу (Дата заснування ЄС)

середа, 28 жовтня 2020 р.
Бібліографічний огляд літератури
Друга світова війна в українському вимірі:
сучасні студії пам’яті та примирення
![]() | Від Рейхстагу до Іводзіми. У полум'ї війни. Україна та українці у Другій світовій / В. В'ятрович, С. Громенко, М. Майоров [та ін.]. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2017. – 352 с.
Видання створене великим авторським колективом, кожен член якого має свою історичну спеціалізацію. |
![]() | Війна і міф. Невідома Друга світова, 1939–1945 / І. Бігун, С. Бутко, В. В'ятрович [та ін.] ; Український інститут національної пам'яті. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2016. – 272 с.
Співробітники Українського інституту національної пам`яті досліджують документи тієї доби. Дізнайтеся правду, яку приховували від нас! Чи правда, що пакт Молотова–Ріббентропа був вимушеним кроком для СРСР? Чи завжди Радянський Союз був непримиренним противником нацистів? Чи правда, що українські націоналісти масово винищували євреїв під час війни, особливо у Львові та Бабиному Яру? Сталін узгоджував військові дії з Гітлером? Бандера був агентом спецслужб нацистів? Кримські татари масово дезертирували на початку війни? На ці теми ще 30 років тому боялися говорити навіть із рідними! |
![]() | Геноцид ромів України в період Другої світової війни: вивчення, викладання, комеморація. матеріали науково-практичної конференції, Київ, 4 жовтня 2016 р. – Київ : Український центр вивчення історії Голокосту, 2016. – 230 с.
Видання містить матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Геноцид ромів України в період Другої світової війни: вивчення, викладання, комеморація», яку було проведено у Києві 4 жовтня 2016 р. спільними зусиллями Українського центру вивчення історії Голокосту, Українського інституту національної пам’яті, Національного музею історії України у Другій світовій війні, Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. C. Грушевського НАН України за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та німецького фонду «Пам’ять. Відповідальність. Майбутнє» (EVZ). |
![]() | Гоменюк І. Провісники Другої світової війни. Прикордонні конфлікти в Центрально-Східній Європі. Від розпаду імперій до Гляйвіцької провокації / І. Гоменюк. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2017. – 352 с.
Центрально-Східна Європа періоду між Першою і Другою світовими війнами була перенасичена конфліктами через невдоволені амбіції, територіальні претензії, національні образи та економічні проблеми. На карті з’явилися нові держави, повсталі на уламках Німецької, Російської, Австро-Угорської та Османської імперій, у патріотичному пориві готові воювати «за своє». Претензії до сусідів мали практично всі тогочасні держави регіону. Саме таким прикордонним конфліктам, що виявилися провісниками Другої світової війни, й присвячено цю книжку. |
![]() | Гриневич В. Неприборкане різноголосся: Друга світова війна і суспільно-політичні настрої в Україні, 1939 – червень 1941 рр. / В. Гриневич. – Київ ; Дніпропетровськ : Ліра, 2012. – 508 с.
В книзі представлено авторське осмислення контекстів того різноголосся українського суспільства, яке комуністична влада протягом міжвоєнного періоду намагалася приборкати. Широко розпропагована політико-ідеологічна теза про «морально-політичну єдність радянського народу напередодні Великої Вітчизняної війни» не відповідала дійсності. |
![]() | Друга світова війна в історичній пам'яті України: за матеріалами Українського інституту національної пам'яті / упоряд. Л. Герасименко, Р. Пилявець ; редкол.: І. Юхновський, Л. Герасименко, В. Гриневич [та ін.]. – Київ ; Ніжин : Лисенко М. М., 2010. – 247 с.
У виданні представлено матеріали про причини, перебіг і наслідки однієї з найбільших і найтрагічніших подій в історії Українського народу ХХ століття – Другої світової війни. В основу праці покладено ідею боротьби українського народу за власну Державу. |
![]() | Друга світова війна і доля народів України : матеріали 2-ї Всеукраїнської наукової конференції, м. Київ, 30–31 жовтня 2006 р. – Київ : Зовнішторгвидав, 2007. – 416 с.
|
![]() | Друга світова війна та долі мирного населення у Східній Європі : матеріали міжнародної наукової конференції пам'яті Митрополита Андрея Шептицького, 30 листопада – 1 грудня 2015 року, м. Київ / Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія», Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства, Центр європейських гуманітарних досліджень, Асоціація єврейських організацій та общин (ВААД) України ; за ред. Л. Фінберга. – Київ : Дух і Літера, 2016. – 448 с.
До збірника увійшли тексти доповідей учасників наукової конференції. У статтях висвітлюється роль Митрополита Андрея Шептицького в рятуванні єврейських дітей в Галичині у 1941–1944 роках. Низку статей присвячено аналізу нацистської політики щодо національних та релігійних меншин. Докладно досліджуються механізми співіснування з окупаційною владою, життя у містах у роки окупації. |
![]() | Жінки Центральної та Східної Європи у Другій світовій війні : гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства : збірник наукових праць / за наук. ред.: Г. Грінченко, К. Кобченко, О. Кісь. – Київ : Арт Книга, 2015. – 335 с.
Висвітлено маловивчені питання участі жінок у бойових діях та особливості перебування у військовому полоні, гендерні виміри жіночого досвіду радянського та національного підпілля, життя на окупованих територіях і примусової праці в Третьому райху, розкрито гендерну специфіку Голокосту, порушено складні питання насильства над жінками та співучасті жінок у насильстві в роки війни, окреслено проблеми повоєнних репрезентацій жіночого досвіду війни. Прагнучи вийти за рамки стереотипного бачення жінки у межах трикутника «зрадниця – жертва – героїня», вчені показують складну і суперечливу картину жіночого повсякдення у надзвичайних історичних обставинах. |
![]() | Левітас І. Праведники Бабиного Яру / І. Левітас. – Харків : Фоліо, 2016. – 460 с.
У роки Другої світової війни багато людей, незважаючи на смертельну небезпеку для їхнього життя, врятували тисячі принижених та переслідуваних громадян своєї країни – євреїв, яких нацисти прирекли на смерть тільки за національну приналежність. Таких людей назвали Праведниками. Цього звання удостоєні 2515 громадян України. В нашій країні немає області чи міста, де б не жили такі люди. Про них і розповідає наша книжка. |
![]() | Левітас Ф. Друга світова війна: український вимір / Ф. Левітас. – Київ : Наш час, 2012. – 272 с.
|
![]() | Литвин В. Україна в Другій світовій війні (1939–1945) / В. Литвин ; відпов. ред. В. А. Смолій. – Київ : Лі-Терра, 2004. – 464 с.
Воєнна доба 1939–1945 рр., попри її широке висвітлення, й до сьогодні є часом, який ще потребує свого осмислення. |
![]() | Патриляк І. К. Україна в роки Другої світової війни: спроба нового концептуального погляду / І. К. Патриляк, М. А. Боровик. – Київ ; Ніжин : Лисенко М. М., 2010. – 591 с.
У книзі розглянуто найбільш суперечливі сторінки історії України періоду Другої світової війни. Велику увагу приділено висвітленню “української проблеми” напередодні і на початку світової війни, долі українських земель у 1939–1940 рр., участі українців у фінській кампанії, бойовим діям і причинам поразки Червоної армії в битві за Україну в 1941 р., окупаційному режиму нацистів та їхніх союзників в Україні, українському визвольному рухові, діяльності радянського підпілля і партизанів, взаєминам більшовицької влади і українського суспільства в роки війни. |
![]() | Сучасні дискусії про Другу світову війну : збірник наук. ст. та виступів укр. і зарубіжних істориків / Г. Бекірова, К. Беркгоф, О. Будницький [та ін.] ; упоряд.: Я. Грицак, П. Кендзьор, С. Турканик. – Львів : ЗУКЦ, 2012. – 224 с.
Збірник наукових статей та виступів українських і зарубіжних істориків присвячено висвітленню найбільших гострих та суперечних подій Другої світової війни та пам’яті про неї. Особливий наголос робиться на розгляді дидактичних засобів щодо висвітлення подій Другої світової війни у системі історичної освіти. |
![]() | Україна в полум’ї війни 1941–1945 / П. П. Панченко [та ін.]. – Київ : Україна, 2005. – 560 с.
|
Щорічно 28 жовтня відзначається День визволення України від німецько – фашистських загарбників. В цьому році ми святкуємо 76 річницю.
Це свято встановлено в Україні згідно з Указом Президента від 20 жовтня 2009 року № 836/2009 «з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності українського народу у Другій світовій війні».
В цей день традиційно вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, та населення, яке постраждало від дій фашистських окупантів.
В ході Другої світової війни 1941–1945 років саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від фашизму.
Воєнні дії під час Другої світової війни відбувалися на території України протягом 40 місяців – із 22 червня 1941 року до кінця жовтня 1944 року. У 1941–1944 роках на українській землі були зосереджені головні сили вермахту – від 57,1 до 76,7% загальної кількості дивізій. 607 з них було розгромлено саме на території України.
У ході визволення України силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 млн. воїнів, протягом січня 1943 року – жовтня 1944 року було проведено серію блискучих наступальних операцій. Найважливішими з них були: Воронезько-Харківська (13 січня – 3 березня 1943 року), Донбаська (13 серпня – 22 вересня 1943 року), Чернігівсько-Полтавська (26 серпня – 30 вересня 1943 року), Корсунь-Шевченківська (24 грудня 1943 р. – 17 лютого 1944 року) та Львівсько-Сандомирська (13 липня – 29 серпня 1944 року).
Завершила визволення України Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон нашої Держави. За підрахунками істориків, у ході воєнних дій на території України загинуло близько трьох мільйонів радянських воїнів, понад два мільйони українців було вивезено для примусової праці до Німеччини під час окупації. На території республіки цілком чи частково було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, близько 10 мільйонів людей залишились без даху над головою, знищено понад 16 тисяч промислових підприємств.
Ми пам’ятаємо усіх героїв, чия боротьба, самовіддана праця і героїзм сприяли звільненню України від нацистів. У серці кожного з нас жива пам'ять про неоціненний внесок українців у спільну перемогу в цій жахливій війні. Тим, хто загинув і тим, хто вижив у пеклі 40-х ми зобов’язані всім, що маємо сьогодні.
понеділок, 26 жовтня 2020 р.
26 жовтня